- підданець
- —————————————————————————————підда́нецьіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вірнопідданець — нця, ч. Те саме, що вірнопідданий … Український тлумачний словник
підданець — нця, ч., заст. Підданий … Український тлумачний словник
Разгон Центральной рады — Здание Центральной рады в Киеве в 1918 году Разгон Центральной рады[1] (иногда наз … Википедия
вірнопідданиця — і. Жін. до вірнопідданець … Український тлумачний словник
підданиця — і. Жін. до підданець … Український тлумачний словник
підданка — и. Жін. до підданець … Український тлумачний словник
громадянин — (особа, яка належить до постійної людности якої н. держави й має відповідні права та обов язки); підданий, підданець (особа, що перебуває в підданстві певної держави) Пор. житель … Словник синонімів української мови